ἐνταφή
English (LSJ)
Dor. ἐντᾰφ-ά, A burial, IGRom.4.1302.10 (Cyme), GDI3502.9 (Cnidos), SIG1234.5 (Lycia).
Greek (Liddell-Scott)
ἐνταφή: Δωρ. ἐνταφά, ἡ, ταφή, «θάψιμον», ἐπιτύμβιος ἐπιγραφή, Μυσ. ἐν Συλλ. Ἐπιγρ. 3524. 11.
Spanish (DGE)
-ῆς, ἡ
• Alolema(s): eol. y dór. -ά IKyme 19.10 (I a./d.C.), IKnidos 59.9 (I a./d.C.)
1 abstr. entierro, sepelio como ceremonia fúnebre o simple inhumación ὁ δᾶμος τὰν ἐνταφὰν καὶ τὸν ἐναγισμόν Ἰατροκλεῖ IByzantion 316.3 (heleníst.), μετὰ ... τὰν ἐνταφὰν καὶ θέσιν τῶ σώματος IKyme l.c., ταφᾷ δαμοσίᾳ καὶ ἐνταφᾷ κατὰ πόλιν IKnidos l.c., μήτε δυνηθῆναί τινα μετὰ τὴν ἐμὴν ἐνταφὴν ἀνοῖξαι τὸ καμάριον IAssos 71.9 (II d.C.?), cf. TAM 3(1).765.2 (III d.C.), IPrusias 98.5 (imper.), como derecho de enterramiento SIG 1234.5 (Licia), ἐνταφὴν διδόναι dar sepultura, enterrar, SEG 28.953.49 (Cízico I d.C.).
2 concr. tumba τεθῆναι αὐτὸν ἐν τῇ ἐνταφῇ IEphesos 614c.26 (I d.C.).